шаблоны joomla 1.7

Тренувальні турніри до міської олімпіади з інформатики 2015

http://134.249.159.199//cgi-bin/new-client?contest_id=22

http://134.249.159.199//cgi-bin/new-client?contest_id=23

http://134.249.159.199//cgi-bin/new-client?contest_id=24

Користувачі для входу:

 

sch0101
sch0102
sch0103
sch02
sch0301
sch0302
sch0303
sch0401
sch0402
sch0403
sch0501
sch0502
sch0503
sch0701
sch0702
sch0703
sch0901
sch0902
sch0903
sch10
sch11
sch12
sch1301
sch1302
sch1303
sch1501
sch1502
sch1503
sch1601
sch1602
sch1603
sch1701
sch1702
sch1703
sch1801
sch1802
sch1803
sch1804
sch1805
sch1806
sch1901
sch1902
sch1903
sch2001
sch2002
sch2101
sch2102
sch2103
sch2104
sch2201
sch2202
sch2203
sch2301
sch2302
sch2303
sch2304
sch2401
sch2402
sch2501
sch2502
sch2503

Про затвердження орієнтовних вимог оцінювання

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

м. Київ

 21.08. 2013                                                                      №  1222

 

Про затвердження орієнтовних

вимог оцінювання навчальних

досягнень учнів із базових дисциплін

у системі загальної середньої освіти

 

З метою організованого переходу на нові Державні стандарти та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

 

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану, що додаються.

2. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

 

 


Заступник міністра                                                  Б.М. Жебровський

 

 

 

 

Додаток 1

до наказу МОН України
від 21.08.2013 №1222

 

Вступ

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів розроблені відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 426 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» і набувають чинності поетапно:

­ у 1 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2012/13 навчального року;

­ у 2 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/14 навчального року;

­ у 3 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/15 навчального року;

­ у 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/16 навчального року.

Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:

­ у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової;

При оцінюванні знань, вмінь, навичок і ставлень учнів 2 класу за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються усні та письмові словесні (вербальні) оцінки.

­ у 2-­4 класах з предметів інваріантної складової: «Сходинки до інформатики», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура»;

­ у 1­-4 класах з усіх предметів варіативної складової.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­ бальною шкалою:

у ІІ семестрі 2 класу та в 3­-4 класах з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і  літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство» та предмета «Трудове навчання».

 

Українська мова і мови національних меншин  (мови навчання)

 Вимоги до оцінювання досвіду мовленнєвої діяльності

Уміння вести діалог оцінюється за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

 

1

Учень (учениця) підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»

І рівень – початковий

2

Учень (учениця) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, однак не ініціює розмови

 

3

Учень (учениця) вступає в діалог з найпростішої за змістом теми, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, робить спроби формулювати запитання

ІІ рівень – середній

4

Учень (учениця) бере участь в діалозі з нескладної за змістом теми, але робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді

5

Учень (учениця) підтримує діалог за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норм

6

Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, будує в основному змістовні репліки, однак не завжди дотримується правил мовленнєвого етикету, припускається окремих мовних помилок. Обсяг діалогу близький до норм

ІІІ рівень – достатній

7

Учень (учениця) будує діалог, що відповідає нормам, в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, толерантний зі співрозмовником, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок

8

Учень (учениця) складає діалог за ситуацією, що містить певну проблему, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, будує змістовні, невимушені репліки, дотримується правил культури спілкування, однак не висловлює свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормам

9

Учень (учениця) самостійно складає діалог з проблемної теми, чітко формулює запитання, дає влучні відповіді, демонструє належну культуру спілкування, не припускається мовних помилок, робить спроби висловити власну думку з приводу предмета обговорення. Обсяг діалогу відповідає нормам

ІV рівень – високий

10

Учень (учениця) складає діалог за проблемною ситуацією, чітко формулює думки, демонструє високу культуру спілкування, висловлює власну позицію, але невпевнено. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам

ІV рівень – високий

11

Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог з певної проблеми, впевнено висловлює й аргументує свою позицію, виявляючи повагу до думки співрозмовника, демонструє високу культуру спілкування. Структура діалогу і мовне оформлення реплік відповідає нормам

 

12

Учень (учениця) складає змістовний і досконалий за формою діалог, демонструє вміння уважно вислухати співрозмовника, виявляє стриманість і коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, доводить свої думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного життєвого досвіду, відстоює власну позицію.

 

Оцінювання змісту монологічного зв’язного висловлювання здійснюється за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І рівень – початковий

1

Учень (учениця) будує окремі, не пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок

2

Учень (учениця) будує або переказує окремі фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас обмежений, наявні мовні помилки

3

Учень (учениця) будує висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу потребує вдосконалення, а лексика – збагачення; трапляються мовні помилки

ІІ рівень – середній

4

Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; наявні відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); порушена послідовність викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки

5

Учень (учениця) створює текст, який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту

6

Учень (учениця) будує досить послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення основної і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються мовні помилки

ІІІ рівень – достатній

7

Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка; проте школяр не висловлює своєї думки з приводу сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки

8

Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює тему і головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що говорить; припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок

9

Учень (учениця) самостійно створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає (у переказі використовує авторські) виражальні засоби мови; робить спроби висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало; припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок

ІV рівень – високий

10

Учень (учениця) вправно будує текст чи переказ тексту, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі і меті, багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет розмови, але допущено 1­2 мовні чи мовленнєві помилки

11

Учень (учениця) вправно будує послідовний, повний текст чи переказ тексту, враховуючи комунікативне завдання; чітко висловлює власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю

12

Учень (учениця) створює повноцінне, яскраве, оригінальне за думкою зв’язне висловлювання (твір чи переказ тексту) з певною комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує предмет розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю

 

Літературне читання українська, інша мова навчання

Читання вголос

Вимоги до оцінювання сформованості техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) 2­-4 класи

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І рівень – початковий

1

Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Темп читання суттєво нижчий від нормативного (на 10 і більше слів від меншого нормативного числа)

2

Учень (учениця) читає переважно складами, з тривалими паузами у темпі, значно нижчому від нормативного (на 8 і більше слів від меншого нормативного числа), припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру

3

Учень (учениця) значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Темп читання нижчий від нормативного (на 7 і більше слів від меншого нормативного числа). Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів

ІІ рівень – середній

4

Учень (учениця) читає словами і складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного (на 5­6 слів від меншого нормативного числа). Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів

5

Учень (учениця) читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Темп читання дещо нижчий від нормативного (на 3­4 слова від меншого нормативного числа)

6

Учень (учениця) читає переважно плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів

ІІІ рівень – достатній

7

Учень (учениця) читає плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок

8

Учень (учениця) читає плавно словами, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів

9

Учень (учениця) читає плавно словами і групами слів, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих орфоепічних помилок

ІV рівень – високий

10

Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки

11

Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови

12

Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови

 

Читання мовчки

Показники темпу читання мовчки

Клас

І семестр

ІІ семестр

3

85­100 сл/хв

95­110 сл/хв

4

110­130 сл/хв

130­150 сл/хв і більше

 

Читання мовчки у 3­-4 класах оцінюється за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І рівень – початковий

1

Учень (учениця) розуміє зміст окремих речень у тексті. Читає напівголосно у темпі, суттєво нижчому від меншого нормативного показника (10 і більше слів)

2

Учень (учениця) розуміє окремі події у змісті твору. Читає пошепки, у темпі, суттєво нижчому від меншого нормативного показника (8 і більше слів)

3

Учень (учениця) спроможний(­на) відповісти лише на запитання, що стосуються окремих фрагментів змісту твору. Утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті. Читає з вираженими ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (7 і більше слів)

ІІ рівень – середній

4

Учень (учениця) правильно відповідає на окремі запитання, пов'язані з розумінням фактичного змісту твору. Читає з ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (на 5­6 слів)

ІІ рівень – середній

5

Характер відповідей учня (учениці) на запитання свідчать про неповне розуміння фактичного змісту твору. Під час читання часто виникають зовнішні мовленнєві рухи. Темп читання є дещо нижчим від меншого нормативного показника (3­4 слова)

 

6

Рівень усвідомлення фактичного змісту нескладного тексту є загалом досягнутим. Учень (учениця) читає у темпі наближеному до нормативного. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для розуміння слів

ІІІ рівень – достатній

7

Учень (учениця) виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, розумінням значення окремих слів, висловів, у т. ч. вжитих у переносному значенні. Спосіб і темп читання відповідають нормативним показникам

8

Учень (учениця) усвідомлює фактичний зміст тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов’язаних з розумінням основної думки твору, встановленням причинно­наслідкових зв’язків. Спосіб і темп читання свідчать про належний рівень сформованості цього виду читання

9

Учень (учениця) виявляє здатність самостійно усвідомлювати фактичний зміст твору, основний смисл – з незначною допомогою вчителя. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання щодо розуміння висловів, ужитих у переносному значенні. Спосіб читання учнів є достатньо сформованим, темп читання дещо перевищує нормативні показники

ІV рівень – високий

10

Учень (учениця) у повному обсязі усвідомлює фактичний зміст, основний смисл твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння підтексту. Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос

11

Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено, усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники

12

Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено розуміє зміст та основний смисл різних за складністю окреслених навчальною програмою текстів; правильно відповідає на всі запитання за змістом прочитаного. Темп читання зазвичай у 1,5­2 рази перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання

 

Оцінювання читання напам’ять здійснюється за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

Правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору

Виразність читання

Дотримання учнями орфоепічних норм

І рівень – початковий

1

Учень (учениця) відтворює лише окремі фрагменти змісту твору; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру

Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка

Припускається численних помилок у вимові та наголошуванні слів

2

Учень (учениця) відтворює незначну частину твору; порушує послідовність змісту, припускається низки помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру

Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка

Припускається 6 і більше помилок у вимові та наголошуванні слів

3

Учень (учениця) відтворює менше половини твору; в окремих випадках порушує послідовність змісту, припускається 4 і більше помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру

Учень (учениця) читає монотонно; робить невиправдані паузи, помилки в інтонуванні кінця речення; дикція нечітка

Припускається дещо меншої кількості помилок у вимові та наголошуванні слів (до 6)

ІІ рівень – середній

4

Учень (учениця) відтворює половину твору, однак робить тривалі паузи, може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 3) на заміну перестановку, пропуск слів і виправляє їх з допомогою вчителя

Учень (учениця) читає монотонно; робить паузи між реченнями і частинами тексту, помилки в інтонуванні кінця речення; темп читання нерівномірний; дикція недостатньо чітка

Припускається помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5)

5

Учень (учениця) відтворює більшу половину твору в основному правильно, однак робить тривалі паузи і може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх незначною допомогою вчителя

Учень (учениця) читає текст загалом виразно, однак утруднюється самостійно визначити потрібний тон, темп читання; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; порушує правила вимови; робить помилки в інтонуванні речень; у виборі інтонаційних засобів виразності потребує значної допомоги вчителя

Припускається до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків

ІІ рівень – середній

6

Учень (учениця) відтворює весь твір загалом правильно, однак робить тривалі паузи, самостійно пригадуючи наступну частину тексту; припускається окремих помилок (1­2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх самостійно

Учень (учениця) читає текст загалом виразно, але темп читання здебільшого зависокий; є деякі недоліки в дикції, окремі помилки в інтонуванні кінця речення; у виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя

Припускається до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків

ІІІ рівень – достатній

7

Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках припускається перестановки чи заміни слів і виправляє їх самостійно

Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з досить чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті, однак емоцій не забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне; потребує незначної допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону

Припускається 2­3 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків

8

Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно

Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з гарною дикцією; правильно інтонує кінець речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; переважно самостійно правильно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін.

Припускається 1­2 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків

9

Учень (учениця) правильно відтворює твір, припускається 1­2 помилок на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно

Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильно інтонує речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; самостійно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв чи подій

Може допустити 1­2 орфоепічні помилки

ІV рівень – високий

10

Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку виправляє самостійно

Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією; інтонаційно виділяє найбільш вагомі за змістом слова; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення; уміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби (4 клас) виразності відповідно до змісту твору; мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз

Може допустити 1­2 орфоепічні помилки

 

11

Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору

Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильним темпом і силою голосу; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; самостійно добирає і користується мовленнєвими та поза мовними (4 клас) засобами виразності, передаючи своє й авторське ставлення до змісту твору

Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє

 

12

Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору

Учень (учениця) читає текст виразно; має гарну дикцію; правильно користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення), мовленнєвими та позамовними (4 клас) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; пере­ дає не лише авторське, а й власне ставлення до того, що читається

Дотримується норм літературної вимови

 

Перевірка й оцінювання досвіду читацької діяльності учнів

Вимоги до оцінювання досвіду читацької діяльності учнів 2 клас

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І рівень – початковий

1

Учень (учениця) виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя; переказуючи твір, складає лише 1­2 речення. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок

2

Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених; частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті; виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок

3

Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою; виконує завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя. Мовлення характеризується наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок

ІІ рівень – середній

4

Учень (учениця) виконує завдання за змістом твору з допомогою вчителя. Називає окремих персонажів твору; спроможний(а) дати відповідь на запитання за змістом твору. Припускається мовних і мовленнєвих помилок

5

Учень (учениця) виконує завдання за змістом твору з незначною допомогою вчителя; може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів; усвідомлює фактичний зміст твору. У розрізненні основних жанрів вивчених творів потребує значної допомоги вчителя. Утруднюється правильно назвати призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Припускається мовних і мовленнєвих помилок

6

Учень (учениця) утруднюється самостійно виконати завдання за змістом твору. Висловлює (без аргументації) власне ставлення до подій, вчинків персонажів. Усвідомлює фактичний зміст твору лише з допомогою вчителя. З допомогою вчителя розрізняє основні жанри вивчених творів, правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Мовлення невиразне. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок

ІІІ рівень – достатній

7

Учень (учениця) загалом самостійно виконує завдання за текстом: називає фактичні події, визначає і називає персонажів твору; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему, складає план твору з допомогою вчителя. Розрізняє твори за жанровими ознаками з допомогою вчителя. Правильно наводить 3 приклади вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок

ІІІ рівень – достатній

8

Учень (учениця) загалом самостійно виконуючи завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору з незначною допомогою вчителя; в цілому самостійно складає план твору. З незначною допомогою вчителя практично розрізняє твори за жанровими ознаками; правильно наводить 4 приклади вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів; виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Є поодинокі мовленнєві помилки

 

9

Учень (учениця) самостійно виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, припускаючись неточності у формулюванні найпростіших оцінних суджень; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору. Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Правильно наводить 5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя орієнтується у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення

 

10

Учень (учениця) правильно виконує завдання за текстом: Висловлює оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв; формулює запитання до окремих абзаців і до тексту; самостійно визначає тему твору; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору; визначає у тексті структурні елементи (зачин, основну частину, кінцівку); складає план твору. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2­3 приклади кожного жанру. Правильно називає 6 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)

ІV рівень – високий

11

Учень (учениця) правильно виконує завдання за текстом; висловлює оцінні судження щодо поведінки і вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики, аргументує свої відповіді з посиланням на текст. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2­3 приклади кожного жанру. Правильно називає 6­7 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)

ІV рівень – високий

12

Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом, висловлює й аргументує оцінні судження з посиланням на текст.  Практично розрізняє казку, вірш, оповідання, правильно наводить 2­3 приклади, визначає найпростіші їх жанрові ознаки. Правильно називає 6­7 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)

 

Вимоги до оцінювання досвіду читацької діяльності учнів (3­-4 класи)

 -

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І рівень – початковий

1

Учень (учениця) переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану окремими, не повязаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок. Частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті

2

Учень (учениця) відтворює на основі поданого зразка плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок

3

Учень (учениця) переказує на основі поданого зразка плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок

 

4

Учень (учениця) недостатньо зв’язно відтворює з опорою на поданий зразок плану більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя може назвати 1­2 твори, що вивчались не вказуючи їх авторської приналежності

ІІ рівень – середній

5

Учень (учениця) зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок.

З допомогою вчителя розрізняє окремі літературні жанри (казка, вірш), окремі структурні елементи дитячої книжки; наводить приклади 2­3 вивчених творів, утруднюючись у визначенні їх авторської приналежності; висловлює (без аргументації) найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків персонажів («хороший», «поганий»)

ІІ рівень – середній

6

Учень (учениця) переказує зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору, визначати його тему. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок. 3 частковою допомогою вчителя висловлює (без аргументації) своє ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; практично розрізняє казку, вірш, оповідання; наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них — за авторською приналежністю. З допомогою вчителя усвідомлює в тексті роль окремих яскравих, образних висловів.

Виконує завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за ролями.

Практично розрізняє структурні елементи дитячої книжки (неповно); виявляє нестійкі уміння знаходити їх у конкретних книжках; пояснювати призначення; недостатньо володіє способами пошуку навчально­пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру

 

7

Учень (учениця) відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв'язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок.

З незначною допомогою вчителя складає план, визначає тему твору; практично розрізняє програмові твори за жанровими ознаками; правильно наводить приклади 3­4 вивчених творів та їх авторів. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє структурні елементи дитячої книжки, іноді припускається неточностей, визначаючи їх у конкретних книжках. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально­пізнавальної інформації у довідкових виданнях

ІІІ рівень – достатній

8

Учень (учениця) загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, формулює його тему, складає план; висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, спираючись на текстовий матеріал. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки. Вміє за перерахованими вчителем ознаками визначити жанр твору та навести 1­2 приклади.

Правильно наводить 4­5 прикладів творів, що вивчались. Загалом правильно орієнтується у структурі дитячої книжки, хоч не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності. Потребує удосконалення уміння знаходити навчально­пізнавальну інформацію у виданнях довідкового характеру

ІІІ рівень – достатній

9

Учень (учениця) самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, вміє самостійно сформулювати його тему, скласти план.

Висловлює й аргументує власне ставлення до подій, вчинків героїв, спираючись на текстовий матеріал.

Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, хоч не завжди може пояснити роль окремих з них у творі. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок. Правильно наводить 5­6 прикладів програмових творів та їх авторів; самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок).

Вміє знаходити у текстах порівняння, творчо переказати текст, читати за ролями, складати за допомогою вчителя казки.

Орієнтується у змісті дитячої книжки з опорою на її довідково­ілюстративний апарат. Володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки, навчально­пізнавальної інформації у довідкових виданнях

 

10

Учень (учениця) самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному; правильно визначає тему твору. Висловлює та аргументує своє ставлення до подій, вчинків персонажів, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі.

Орієнтується у світі дитячих книжок, може навести приклади творів за авторською, тематичною приналежністю, визначити жанр конкретного твору та обґрунтувати свій вибір. Іноді припускається неточностей у визначенні авторської приналежності та перераховуючи жанрові ознаки твору.

Самостійно здійснює пошук навчально­пізнавальної інформації у довідкових виданнях

ІV рівень – високий

11

Учень (учениця) самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності під час опису подій, вчинків персонажів, опису природи та ін. Самостійно визначає тему і основну думку твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.).

Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово­родовими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.

Самостійно володіє операційною стороною пошуку навчально­пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру; застосовує знання, уміння й навички під час вивчення інших шкільних предметів

ІV рівень – високий

12

Учень (учениця) самостійно будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції.

Виявляє уміння використовувати під час переказу засоби художньої виразності. Самостійно орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.

Вміє знаходити в текстах порівняння, придумувати порівняння; складати за допомогою вчителя і самостійно казки, лічилки, загадки, римовані рядки; придумувати продовження прочитаних творів.

Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих видань; самостійно користується різними видами бібліотечно­бібліографічної допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності

 

Українська мова і мови національних меншин як мови вивчення

Вимоги до оцінювання навичок мовленнєвої діяльності

 Аудіювання (слухання і розуміння прочитаного)

Перевірці підлягають вміння вислухати незнайомий художній текст з 1­2 прослуховувань у 1 класі й 1 – у 2–4 класах та зрозуміти його. Перевірка здійснюється раз на семестр. Розуміння прослуханого виявляють за допомогою завдань тестового характеру – використовують серію запитань з варіантами відповідей на них. Учням 1, 2 класів пропонують 4 запитання, на які можна відповісти словами “так” – “ні”. Учням 3 класу – 4 запитання альтернативного типу. Для учнів 4 класу складають 6 запитань, кожне з яких супроводжується трьома відповідями на вибір (I варіант) чи двома ­ (II варіант). Запитання охоплюють зміст твору, головну думку та окремі особливості мови художнього твору (3­4 класи).

Правильна відповідь на кожне із запитань за прослуханим текстом у 1 класі оцінюється безбально, 2­3 класах ­ 3 балами; у 4 класі – 2.

Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому інтонаційно оформленому читанні вчителем (зі швидкістю 70 – 100 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:

Клас

Споріднені мови

Неспоріднені мови

Кількість слів

Кількість слів

1

2

3

4

80­100

120­150

160­220

230­300

70­90

100­120

140­180

200­250

 

Говоріння (діалогічне та монологічне мовлення)

Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення

 Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І рівень – початковий

1

Учень (учениця) з допомогою вчителя може відповісти на запитання, співрозмовника після деяких пауз, але не вміє дібрати репліку, щоб підтримати розмову, не вживає етикетної лексики.

2

Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника (запитання, спонукання), але не вміє самостійно дібрати репліку, щоб підтримати розмову; не вживає етикетну лексику, наявні фонетичні й лексичні помилки.

3

Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника (запитання, спонукання), але вживає після нагадування, етикетну лексику, але не вміє знайти відповідну репліку, щоб ініціювати чи підтримати розмову; наявні фонетичні, лексичні й граматичні помилки; обсяг діалогу нижче норми.

 

4

Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника й вжити з допомогою вчителя свою репліку для ініціювання (продовження) розмови; вживає етикетну лексику після нагадування вчителя, дотримується правил поведінки в розмові; однак припускається багатьох фонетичних, лексичних і граматичних помилок під час побудови висловлювань.

ІІ рівень – середній

5

Учень (учениця) може не відповісти на репліку співрозмовника й ужити свої репліки для ініціювання (продовження) розмови з опорою на допоміжні матеріали; вживає етикетну лексику й дотримується правил поведінки в розмові; однак у доборі слів, побудові речень­реплік припускається помилок, є відхилення від теми розмови.

 

6

Учень (учениця) вживає етикетну лексику, слова­звертання, може відповісти на репліку співрозмовника, вживає після деяких пауз свої репліки для ініціювання (продовження) розмови, але вони односкладні; у доборі слів, побудові речень­реплік припускається лексичних і граматичних помилок.

 

7

Учень (учениця) вміє розпочати й підтримати діалог, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, в цілому правильно добирає речення­репліки, хоча й припускається мовних помилок; деякі репліки не пов’язані зі змістом, з репліками співрозмовника. Обсяг діалогу наближається до норми.

ІІІ рівень – достатній

8

Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати діалог, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, в цілому правильно добирає слова і будує речення­репліки, хоча й припускається окремих помилок; є деякі відхилення від теми розмови.

ІІІ рівень – достатній

9

Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримувати діалог, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, в основному правильно добирає слова і будує речення­репліки, дотримується теми, хоч і допускає деякі граматичні помилки, вдається до окремих категоричних тверджень (ні, неправильно, не треба). Обсяг діалогу відповідає нормі.

 

10

Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати діалог з орієнтацією на співрозмовника, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, висловлює свою точку зору без зайвої категоричності (мені здається, я думаю), але не вміє толерантно (у разі незгоди) відповісти йому; припускається окремих (до трьох) мовних похибок.

ІV рівень – високий

11

Учень (учениця) вміє відповідно до етикетних норм ініціювати і підтримати діалог, толерантно висловити свою точку зору, але недостатньо толерантно (у разі незгоди) вміє відповісти співрозмовнику, припускається окремих (1­2) мовних похибок.

 

12

Учень (учениця) вміє відповідно до етикетних норм ініціювати й підтримати діалог, висловити свою точку зору; виявляє вміння з цікавістю вислухати співрозмовника і висловити схвальне ставлення до його слів або толерантно (у разі незгоди) відповісти йому; може припускатися 1­2 мовних похибок, які сам й виправляє. Обсяг діалогу відповідає нормі.

 

Усне монологічне мовлення

Обсяг тексту для усного переказу

Клас

Споріднені мови

Неспоріднені мови

2

40­50 слів

­

3

60­80 слів

50­60 слів

 

Вимоги до оцінювання усного переказу та усного твору

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

 

1

Учень (учениця), спираючись на запропоновані учителем допоміжні матеріали, складає з допомогою вчителя лише 1­2 речення.

І рівень – початковий

2

Учень (учениця), спираючись на запропоновані учителем допоміжні матеріали і підказки, будує лише окремі речення або переказує з допомогою вчителя окремі фрагменти змісту; припускається значної кількості помилок у мовному оформленні.

І рівень – початковий

3

Учень (учениця), спираючись на порівняно меншу кількість допоміжних матеріалів, будує окремі речення або переказує окремі фрагменти, що не утворюють зв’язного тексту; припускається повторів слів, помилок у мовному оформленні.

 

4

Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв’язністю, повторами і збідненим змістом, наявністю лексичних і граматичних помилок у мовному оформленні.

ІІ рівень – середній

5

Учень (учениця), спираючись на допомогу вчителя, будує зв’язне висловлювання із збідненим змістом, помилками у мовному оформленні.

 

6

Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але непослідовністю викладу, недостатньо розгорнутим змістом, наявністю помилок у мовному оформленні.

 

7

Учень (учениця), спираючись на меншу кількість допоміжних матеріалів, будує текст, але припускається окремих відхилень від теми, повторів, помилок у мовному оформленні.

ІІІ рівень – достатній

8

Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, розкриваючи тему, але допускає повтори, паузи, граматичні помилки.

 

9

Учень (учениця), не спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, розкриваючи тему, але припускається деяких недоліків, що стосуються послідовності викладу, помилок у мовному оформленні.

 

10

Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали будує монологічне висловлювання; при цьому не лише переказує готовий текст чи будує монологічне висловлювання й висловлює свою думку з приводу сказаного, однак припускається окремих недоліків (повтори, неточно вжиті слова, окремі граматичні помилки).

ІV рівень – високий

11

Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали будує монолог, розкриває тему, висловлює свою думку з приводу сказаного, хоч припускається незначних відхилень (неточно вжиті слова, окремі граматичні помилки) у мовному оформленні.

 

12

Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали будує монолог, послідовно й логічно розкриває тему, висловлює та аргументує свою думку з приводу сказаного; мовне оформлення правильне, деякі лексичні чи граматичні помилки тут же виправляються самостійно.

Читання

Читання вголос

Швидкість читання вголос

Клас

Споріднені мови

Неспоріднені мови

3

4

55­60 слів за хвилину

65­80 слів за хвилину

45­55 слів за хвилину

55­65 слів за хвилину

 

Вимоги до оцінювання умінь читати вголос у 2­4 класах

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

 

1

Учень (учениця) читає в основному складами, допускає паузи, не відділяє одне речення від іншого; припускається значної кількості помилок у наголошуванні звуків, на заміну, перестановку, пропуск букв, недочитування; швидкість читання нижча норми. Може пояснити лише окремі слова.

І рівень – початковий

2

Учень (учениця) більшу кількість слів читає складами, допускає паузи, не завжди відділяє інтонаційно і паузами одне речення від іншого; припускається помилок у вимові звуків, наголошуванні слів та на заміну, перестановку, пропуск букв і складів; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити лише окремі слова.

 

3

Учень (учениця) читає монотонно складами й словами, інтонаційно не відділяє одне речення від іншого, припускається помилок у наголошуванні звуків, на пропуск, перестановку, заміну букв; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити окремі слова.

 

4

Учень (учениця) читає цілими словами і складами, припускається окремих помилок у наголошуванні звуків та на заміну букв; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією, допускає помилки в інтонуванні кінця речення; читання не досить плавне; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити окремі слова й речення.

ІІ рівень – середній

5

Учень (учениця) читає словами, а окремі слова складами, припускаючись окремих помилок у наголошуванні звуків та складів; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; є помилки в інтонуванні речень; читання недостатньо плавне; швидкість читання дещо нижча за норму. Може пояснити окремі слова й речення.

 

6

Учень (учениця) читає цілими словами, лише поодинокі слова ­ складами; подекуди припускається помилок у наголошуванні звуків та у словах; є окремі помилки в інтонуванні кінця речення; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити лише окремі слова і речення, хоч і виявляє загальне розуміння прочитаного.

 

7

Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення, однак емоційне забарвлення тексту недостатньо виразне; є помилки у наголошуванні й вимові слів, повтори, перечитування окремих слів, сполучень слів; швидкість читання відповідає нормі. Може пояснити окремі слова і речення, однак виявляє загальне розуміння змісту прочитаного.

ІІІ рівень – достатній

8

Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою дикцією, хоча є окремі повтори, перечитування; інтонування речень в цілому правильне, але читання тихе, не пристосоване до слухацької аудиторії; є помилки у наголошуванні й вимові слів; швидкість читання відповідає нормі. Може пояснити слова й окремі речення. Виявляє розуміння загального змісту прочитаного.

 

9

Учень (учениця) читає плавно, без повторів, з гарною дикцією, припускається лише поодиноких недоліків в інтонуванні речень, однак інтонування та емоційне забарвлення не враховують слухацьку аудиторію й  недостатньо передають логічні та емоційні особливості тексту; швидкість читання відповідає нормі. Може загалом пояснити прочитане.

 

10

Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, інтонаційно, виразно виділяє початок і кінець речення; є окремі вимовні помилки. Темп читання дещо зависокий і не враховує особливості слухацької аудиторії. Читач розуміє і може пояснити прочитане.

ІV рівень – високий

11

Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, темп незавищений, що враховує особливості слухацької аудиторії; інтонація (логічні наголоси, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; є поодинокі вимовні помилки. Може пояснити зміст прочитаного.

 

12

Учень (учениця) читає правильно, плавно, з гарною дикцією, логічно правильно і виразно інтонує речення; темп читання й інтонування відповідають особливостям слухацької аудиторії. Виявляє повне розуміння змісту прочитаного.

 

Математика

Усні відповіді учнів оцінюються за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

 

1

Учень (учениця) розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші математичні операції за допомоги вчителя

І рівень – початковий

2

Учень (учениця) розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання

 

3

Учень (учениця) розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення вчителем

 

4

Учень (учениця) частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію; розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком

ІІ рівень – середній

5

Учень (учениця) відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії

 

6

Учень (учениця) відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання математичних операцій

 

7

Учень (учениця) називає суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки; застосовує знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює свої дії

ІІІ рівень – достатній

8

Учень (учениця) розкриває сутність математичних понять, наводить окремі приклади на підтвердження їх розуміння; самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії; виправляє помилки, на які вказує вчитель

 

9

Учень (учениця) усвідомлено відтворює навчальний зміст (встановлює залежності, ілюструє відповіді прикладами з реального життя); виконує завдання, які потребують значної самостійності; знаходить і виправляє власні помилки; застосовує елементи пошукової діяльності

 

10

Учень (учениця) вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання математичних операцій; володіє навичками самоконтролю

ІV рівень – високий

11

Учень (учениця) демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних завдань; об’єктивно оцінює свою роботу

 

12

Учень (учениця) виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих задач

 

Письмові роботи оцінюються за такими вимогами:

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І рівень –

1

Робота виконувалась, але допущено 9 і більше грубих помилок

  початко­

2

Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 8 грубих помилок

вий

3

Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 7 грубих помилок

 

4

Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6 грубих помилок

ІІ рівень – середній

5

Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок

 

6

Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки

ІІІ рівень – достатній

7

Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки

ІІІ рівень – достатній

8

Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки

 

9

Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку

 

10

Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку

ІV рівень – високий

11

Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого

 

12

Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого

 

Природознавство

Фенологічні спостереження і проектна діяльність оцінюється вербально

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

 

1

Учень (учениця) відтворює окремі факти та елементарні уявлення не усвідомлюючи їх суті.

Спостерігає за виконанням практичних робіт, але не може пояснити сутність виконання кожної з її частин.

І рівень – початко­вий

2

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу на рівні копіювання зразка, має елементарні уявлення лише за допоміжними запитаннями вчителя, допускаючи неточності і помилки, частково розуміючи відтворене.

Спостерігає за виконанням практичних робіт, повторює висновки про результати спостережень зі значними помилками, не усвідомлюючи їх суті.

 

3

Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання, потребує детального кількаразового пояснення їх виконання.

Практичні роботи виконує зі значною допомогою вчителя; спостерігає за дослідами, які проводить вчитель, але не може їх пояснити; може назвати окремі норми екологічної поведінки в місцевому природному середовищі; включається в роботу малої групи співробітництва, але не виявляє ініціативи і виконує роботу лише за зразком.

ІІ рівень – середній

4

Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу у формі понять за допомогою вчителя, віддає перевагу конкретному перелічуванню тіл, явищ, їх ознак; має утруднення встановлювати зв’язки й залежності між тілами і явищами природи, спрогнозувати результат діяльності людини та її вплив на природу.

Під час практичної роботи може повторити за зразком певну операцію, дію; виконує елементарні завдання.

ІІ рівень – середній

5

Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, дає визначення понять, допускаючи помилки й неточності, за допомогою вчителя встановлює нескладні зв’язки між природними тілами; виявляє істотні й неістотні ознаки об’єктів, але має утруднення аналізувати об’єкти у логічній послідовності; порівнює природні тіла і явища за однією ознакою та за навідними запитаннями вчителя.

Під час виконання практичних робіт виконує прості досліди за детальною інструкцією вчителя, уміє копіювати зразок виконання певної навчальної дії.

 

6

Учень (учениця) будує відповідь у засвоєній послідовності; виконує дії за зразком у подібній ситуації; відповіді доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, з дидактичних матеріалів; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 2 вказаними ознаками.

Практичні роботи виконує за зразком або алгоритмом (планом) наданим вчителем; за вказівкою визначає та виконує завдання у малій групі співробітництва.

 

7

Учень (учениця) відтворює зміст природничих понять, називає їх істотні та неістотні ознаки, уміє наводити приклади з підручника на підтвердження певних думок, стисло переказує доступний за обсягом текст природничого характеру; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 3 вказаними ознаками; робить спроби висловлювати власні судження.

Практичні роботи проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними за допомогою вчителя; частково контролює і оцінює власні навчальні дії.

ІІІ рівень – достатній

8

Учень (учениця) достатньо повно відтворює навчальний матеріал і застосовує його у стандартних ситуаціях; володіє способами діяльності за певним алгоритмом; відповідає на питання логічно, але з окремими неточностями; знаходить значення зазначених термінів у довідковій літературі; знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами.

Практичні роботи, дослідження та спостереження виконує за інструкцією з незначною допомогою вчителя і правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання робіт; оцінює конкретні приклади поведінки у природі, власну діяльність.

 

9

Учень (учениця) володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних та частково змінених ситуаціях; може спланувати дії для здійснення пошукової діяльності; знаходить необхідну інформацію в додаткових джерелах інформації; обговорює отриману інформацію, застосовує отримані знання в повсякденній діяльності; проводить самооцінку рівня власних навчальних досягнень за запропонованим зразком.

Самостійні і практичні роботи виконує під опосередкованим керівництвом. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та знає основні прилади, їх призначення.

 

10

Учень (учениця) володіє системою природничих понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати тіла і явища природи, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; порівнює природні об'єкти не менш ніж за 3­4 ознаками; відповідь аргументує, використовуючи приклади із життя, опираючись на власний досвід; вміє користуватися найпростішими вимірювальними приладами, використовувати карту, застосовувати знання для пояснення та оцінки різноманітних процесів і явищ; планує власну навчальну діяльність з предмета, навчально­дослідних або іншого типу завдань, користується картографічною інформацією.

ІV рівень – високий

11

Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальної програми, вміє застосовувати набуті навички за аналогією і в нових нестандартних ситуаціях; здатен і готовий використовувати отримані знання та вміння в повсякденному житті; фіксує основний зміст навчального тексту у вигляді плану; заповнює запропоновані таблиці; використовує додаткові джерела інформації при вирішенні навчальних завдань; самостійно виконує практичні, творчі завдання, спостереження і дослідження; працює з атласом і контурною картою; виступає перед класом; оцінює власний внесок у діяльність малої групи співробітництва.

 

12

Учень (учениця) має системні, міцні знання про різноманіття тіл, речовин та явищ природи і їх найпростіші класифікації; методи (визначені програмою) вивчення природи; усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; використовує природничо­наукову лексику у власних усних повідомленнях із застосуванням ілюстративного матеріалу і в письмових розповідях; виступах перед класом; організовує роботу в групі; бере участь у роботі малої групи співробітництва відповідно до зазначеної ролі; описує власні спостереження або досліди, розрізняє в них мету, умови проведення роботи і отримані результати; використовує набуті знання, уміння та навички в практичній діяльності та в повсякденному житті.

 

Я у світі

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

І рівень – початко­вий

1

Учень (учениця) розрізнює об’єкти вивчення серед інших і виконує окремі навчальні дії без усвідомлення мети роботи (за зразком, за детальною інструкцією).

Не виявляє інтересу до змісту діяльності.

І рівень – початко­вий

2

Учень (учениця) фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення, особливо утруднюється в ситуаціях вибору й аргументації правильної поведінки, оцінки вчинків тощо, виявляє здатність до елементарного викладу думки.

Швидко втрачає мету практичної діяльності, часто відволікається.

Виявляє ситуативний інтерес до змісту діяльності.

 

3

Учень (учениця) відтворює менше половини навчального матеріалу. Віддає перевагу конкретному перелічуванню фактів, дій, вчинків, утруднюється аргументувати, робити висновки, узагальнення типу: так сталося, тому що…

Зазнає труднощів у засвоєнні абстрактних понять: добро – зло, доброзичливість, байдужість тощо.

Вибірково реагує на пізнавальний матеріал.

Уникає інтелектуальних зусиль в досягненні результату.

 

4

Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу, утруднюється встановити зв’язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо.

Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції.

Виявляє ситуативний інтерес до навчального змісту.

ІІ рівень – середній

5

Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, може хоча і неточно, відтворити конкретні факти, правила.

Утруднюється в оцінних судженнях, висловленні власної думки, ілюструванні правил прикладами.

Виявляє невпевненість у собі, в результатах своєї роботи.

 

6

Знає і розуміє основну суть навчального матеріалу.

Відповідь правильна, але недостатньо осмислена і переконлива.

Утруднюється робити узагальнюючі висновки на основі засвоєної конкретної інформації. Наприклад, розуміє неправильність вчинку літературного героя, але не може співвіднести з життєвими прикладами.

З допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оцінні судження.

Виявляє пасивність у застосуванні знань і умінь в змінених умовах, присутні дефектні установки в навчанні (підглянути, переписати).

 

7

Учень (учениця)правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, підтверджує думку прикладами з власного життя, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; соціальна взаємодія, виконання тривалих (наприклад проектних завдань) потребують незначного стимулювання і підтримки.

ІІІ рівень – достатній

8

Обсяг знань в учня достатньо повний, він застосовує їх у стандартних ситуаціях, прагне встановлювати зв’язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку.

Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні.

ІІІ рівень – достатній

9

Учень (учениця) вільно володіє навчальним матеріалом.

Прагне засвоювані цінності, норми поведінки застосовувати в змінених ситуаціях.

 

10

Володіє глибокими і міцними знаннями, шукає додаткову інформацію з інших джерел (книг, довідників тощо).

Виявляє стійкий інтерес до змісту й процесу навчальної діяльності.

Застосовує норми поведінки в змінених ситуаціях, оцінює такі самі прояви з боку інших.

ІV рівень – високий

11

Володіє узагальненими знаннями з предмета, користується додатковими джерелами інформації. Використовує їх для постановки й дослідження інших проблем.

Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху.

Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших.

 

12

Учень(учениця) володіє дієвими знаннями, які охоплюють не лише конкретні факти, але й сутнісні характеристики, взаємозв’язки й залежності між явищами в сфері соціального життя (вчинок і наслідки, зв’язок між якістю праці і результатами тощо).

Прагне до самостійної постановки пізнавальної мети, ініціює нові ідеї, які втілює на практиці. Це можуть бути соціальні проекти “Як зробити наш район чистішим” або “Історії винаходів звичайних речей ” тощо.

Стимулює вияв громадської думки в класі, допомагає іншим.

 

Трудове навчання

Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів

Рівень навчальних досягнень учня (учениці)

Бали

Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)

 

1

Учень (учениця) може розпізнавати деякі об’єкти вивчення (матеріали, інструменти, моделі тощо) та називає їх (на побутовому рівні)

І рівень – початко­вий

2

Учень (учениця) описує незначну частину об’єктів вивчення; частково розпізнає інструменти та обладнання для виконання практичних робіт

 

3

Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення; з допомогою вчителя виконує елементарні практичні завдання після детального кількаразового повторення; використовує за призначенням робочі інструменти та обладнання

ІІ рівень – середній

4

Учень (учениця) знає окремі відомості, що стосуються практичних робіт; застосовують елементарні прийоми роботи інструментом; може повторити за зразком певну операцію

ІІ рівень – середній

5

Учень (учениця)  відтворює навчальний матеріал, необхідний для виконання практичних робіт, з допомогою вчителя; виконує окремі операції практичних робіт з недоліками

 

6

Учень (учениця)  самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, необхідного для виконання практичних робіт; виконує дії за зразком із допомогою вчителя

 

7

Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал, необхідний для виконання практичних завдань; частково контролює власні навчальні дії; виконують операції за зразком з окремими незначними відхиленнями

ІІІ рівень – достатній

8

Учень (учениця)  виявляє розуміння навчального матеріалу, наводить приклади, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між матеріалами та способами їх обробки; використовує набуті знання і уміння в стандартних ситуаціях

 

9

Учень (учениця)  володіє навчальним матеріалом і реалізовує свої знання та вміння в практичній діяльності; практичні роботи виконує з незначними відхиленнями в кінцевому результаті

 

10

Учень (учениця)  володіє глибокими знаннями та уміннями і застосовує їх у нестандартних ситуаціях; бере активну участь в розробленні та реалізації практичних робіт; практичні роботи виконує відповідно до запланованих вимог

ІV рівень – високий

11

Учень (учениця) володіє гнучкими знаннями і навичками в межах вимог навчальної програми, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; знаходить і аналізує додаткову інформацію; самостійно розробляє варіативну складову практичних робіт та забезпечує її виконання

 

12

Учень (учениця)  має системні знання та навички з предмета, свідомо використовує їх, у тому числі, в проблемних ситуаціях; самостійно розробляє технологічний процес виготовлення виробу та забезпечує його якісне виконання

 

 

Директор департаменту                              О. В. Єресько

Державний стандарт початкової загальної освіти

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

№462 від 20 квітня 2011 року

Про затвердження Державного
стандарту початкової загальної освіти

Відповідно до статті 31 Закону України "Про загальну середню освіту" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти, що додається.

Установити, що Державний стандарт впроваджується з 1 вересня 2012 року.

2. Визнати таким, що втрачає чинність з 1 вересня 2012 р., пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. №1717 "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" (Офіційний вісник України, 2000 р., №47, ст. 2033).

3. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових навчальних планів, навчальних програм для учнів початкової школи з метою забезпечення впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого цією постановою.

Прем’єр-міністр України       М. АЗАРОВ

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 20 квітня 2011 р. № 462

ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
початкової загальної освіти

Загальні положення

Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі - Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.

У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:

1) громадянська компетентність - здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства;

2) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;

3) ключова компетенція - об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій);

4) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;

5) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;

6) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;

7) комунікативна компетентність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;

8) міжпредметна компетентність - здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;

9) міжпредметні естетичні компетентності - здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;

10) предметна компетентність - освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;

11) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;

12) предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;

13) предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин "людина - природа";

14) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.

Державний стандарт складається з:

  • Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі - Базовий навчальний план);
  • загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;
  • державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.

У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.

Базовий навчальний план

Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.

Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою таких освітніх галузей, як "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Здоров’я і фізична культура", "Технології" та "Мистецтво". Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи.

В інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.

Варіативна складова Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У початкових класах варіативна складова включає години, які виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.

Вивчення предметів, включених до інваріантної та варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої підготовки і соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку.

Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.

На основі Базового навчального плану, який визначає загальні засади організації навчально-виховного процесу у початковій школі, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.

Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових з урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі вивчення окремих предметів.

Освітня галузь "Мови і літератури"

Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.

Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)

Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.

Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової загальної освіти.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • формування в учнів мотивації вивчення мови;
  • забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);
  • формування комунікативних умінь;
  • опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання;
  • соціально-культурний розвиток особистості;
  • формування вміння вчитися.

З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.

Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)

Метою навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • створення позитивної мотивації до засвоєння знань;
  • формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності;
  • засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;
  • залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;
  • сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові особистості.

Зміст навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов’язаними та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.

Іноземна мова

Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;
  • оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;
  • отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;
  • розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;
  • участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);
  • уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати напам’ять римовані твори дитячого фольклору;
  • оволодіння технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;
  • правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;
  • засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.

З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.

Літературне читання

метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
  • ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;
  • формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;
  • розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
  • формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;
  • розвиток творчої літературної діяльності школярів;
  • виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.

З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.

Освітня галузь "Математика"

Метою освітньої галузі "Математика" є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.

Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:

  • цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв’язуються із застосуванням  математичних методів, здатності розв’язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;
  • вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;
  • інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.

В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.

Освітня галузь "Природознавство"

Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
  • формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
  • розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;
  • забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
  • засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;
  • оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.

Освітня галузь "Суспільствознавство"

Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;
  • оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;
  • розвиток навичок взаємодії у сім’ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;
  • формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.

Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.

Освітня галузь "Здоров’я і фізична культура"

Метою освітньої галузі "Здоров’я і фізична культура" є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • формування в учнів знань про здоров’я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням;
  • формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;
  • розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров’я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров’я;
  • виховання в учнів потреби у здоров’ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;
  • набуття учнями власного здоров’язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров’я;
  • використання у повсякденному житті досвіду здоров’язбережувальної діяльності для власного здоров’я та здоров’я інших людей.

Здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.

Здоров’язбережувальна компетентність формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі "здоров’я і фізична культура" і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.

З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і фізична культура.

Освітня галузь "Технології"

Метою освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами;
  • розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з комп’ютером;
  • виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
  • Зміст галузі “Технології” визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.

Освітня галузь "Мистецтво"

Метою освітньої галузі "Мистецтво" є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.

Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:

  • виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;
  • формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;
  • розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.

Зміст освітньої галузі "Мистецтво" визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.

Додаток 1
до Державного стандарту

БАЗОВИЙ
навчальний план

Найменування освітньої галузі

Кількість годин у класах на тиждень

1

2

3

4

разом

Інваріантна складова

Мови і літератури

8

9

9

9

35

Математика

4

4

4

4

16

Природознавство

2

2

2

2

8

Суспільствознавство

 

 

1

1

2

Здоров’я і фізична культура*

4

4

4

4

16

Технології

1

2

2

2

7

Мистецтво

2

2

2

2

8

Усього

21

23

24

24

92

Варіативна складова

Додаткові години на вивчення предметів освітніх галузей та курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять

2

2

2

2

8

Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня

 

20

 

22

 

23

 

23

 

88

Сумарна кількість навчальних годин інваріантної та варіативної складових, що фінансується з державного бюджету (без урахування поділу класів на групи)

23

25

26

26

100

 

________

Примітка. Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі “Здоров’я і фізична культура”, не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.

____________________

 

Додаток 2
до Державного стандарту

ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Зміст початкової загальної освіти

Державні вимоги до рівня
загальноосвітньої підготовки учнів

Освітня галузь “Мови і літератури”

Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)

Мовленнєва лінія

Види мовленнєвої діяльності:

Аудіювання

уміти уважно слухати і розуміти текст, запам’ятовувати з одного прослуховування його фактичний зміст, послідовність подій, визначати основну думку висловлювання

Говоріння

уміти будувати діалог з урахуванням ситуації та учасників спілкування, дотримуватися норм етикету; переказувати прослухані або прочитані тексти; створювати монологічні висловлювання комунікативного характеру

Читання

уміти правильно та з розумінням читати тексти, які відповідають віковим можливостям учнів початкових класів

Письмо

уміти будувати письмові перекази і твори з уживанням виражальних мовних засобів, висловленням власної думки, свого ставлення до того, про що йдеться в переказі або творі, дотриманням каліграфічних вимог і правописних норм у межах вивченого матеріалу

Мовна лінія

Текст. Будова тексту. Типи текстів. Навчальні тексти різних стилів

знати основні ознаки тексту, його будову; вміти визначати тему та мету тексту, практично розрізняти типи і стильові особливості текстів; застосовувати здобуті знання про текст у процесі побудови власних висловлювань

Речення. Види простих речень за метою висловлювання та інтонацією. Головні і другорядні члени речення. Словосполучення. Однорідні члени речення. Звертання. Складне речення

 

знати основні ознаки речення; розрізняти і правильно інтонувати види речень за метою висловлювання та інтонацією; встановлювати логіко-граматичні зв’язки між членами речення; мати уявлення про словосполучення; розпізнавати та вживати однорідні члени і звертання в реченні; практично розрізняти прості і складні речення; застосовувати здобуті синтаксичні знання та уміння у власному мовленні

Слово. Лексичне значення слова. Навчальні словники різних типів

уміти пояснювати пряме і переносне значення слів, розпізнавати в текстах і пояснювати синоніми, антоніми, омоніми, найуживаніші фразеологізми; використовувати здобуті знання з лексики у власному мовленні; уміти користуватися навчальними словниками різних типів

Будова слова

знати назви значущих частин слова і вміти знаходити їх у словах (у нескладних випадках); розпізнавати і добирати спільнокореневі слова; застосовувати знання про будову слова в мовленнєвій практиці

Частини мови. Загальні відомості про граматичні категорії частин мови

знати назви та істотні ознаки частин мови; розрізняти самостійні і службові частини мови; розпізнавати частини мови в текстах; правильно вживати граматичні форми частин мови в усних і письмових висловлюваннях

Звукова і графічна системи мови в їх взаємозв’язку. Каліграфія. Техніка письма. Алфавіт

уміти розрізняти звуки і букви; орієнтуватися у звуковій системі мови; дотримуватися найважливіших орфоепічних норм літературної мови у власному мовленні; володіти графічною навичкою і технікою письма; знати алфавіт; розташовувати слова за алфавітом і знаходити в словнику потрібне слово

Правопис. Найуживаніші орфографічні та пунктуаційні правила (норми). Орфографічний словник

уміти каліграфічно і грамотно списувати і писати з голосу тексти з дотриманням вивчених правил орфографії і пунктуації; дотримуватися правил правопису під час побудови письмових зв’язних висловлювань; самостійно користуватися орфографічним словником для з’ясування правильності написання слова, його окремих форм; знаходити і виправляти орфографічні та пунктуаційні помилки

Соціокультурна лінія

Тематичні групи слів, що називають державу, її столицю, державну символіку, реалії життя народу

знати і вміти записувати назву держави та її столиці; знати державні символи України; розуміти і пояснювати значення слів — назв предметів побуту, народних звичаїв; використовувати тематичні групи слів народознавчого змісту в мовленні

Фольклорні твори великої і малої форми

знати казки, пісні, прислів’я, приказки, загадки, лічилки; уміти доречно використовувати їх в усному і писемному мовленні для його увиразнення

Особливості національного мовленнєвого етикету. Правила мовленнєвої поведінки під час спілкування

знати формули національного мовленнєвого етикету і використовувати їх під час спілкування; дотримуватися правил етикету під час  спілкування з представниками різних вікових груп і статусів

Соціальні ролі

уміти встановлювати елементарні комунікативні контакти під час виконання тих чи інших соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях

 Діяльнісна лінія

Загальнонавчальні вміння і навички, зокрема навчально-організаційні, навчально-інформаційні, навчально-інтелектуальні і творчі, контрольно-оцінювальні

 

уміти організовувати свою навчальну діяльність; самостійно користуватися підручником, довідковою літературою; виконувати мисленнєві операції: спостерігати, аналізувати мовні явища, порівнювати, узагальнювати, виділяти головне, робити висновки; висловлювати і доводити власну думку; переносити знання та способи діяльності в нову ситуацію; проводити перевірку та самоперевірку усних висловлювань і письмових робіт, оцінювати результати навчання

Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)

Мовленнєва лінія

Аудіювання

 

уміти сприймати і розуміти мовні одиниці різного рівня, мовлення вчителя, нескладні за змістом тексти

Говоріння

 

уміти сприймати та будувати діалогічні і монологічні висловлювання у таких сферах спілкування, як особистісна, навчальна, соціально-побутова і світ природи

 

Письмо

 

уміти списувати, писати з голосу, складати тексти різних типів мовлення, дотримуючись правил орфографії та пунктуації

Читання

 

уміти читати (вголос і мовчки) правильно та виразно художні і навчальні тексти

 

 

Мовна лінія

Мова як засіб спілкування і пізнання. Рідна, державна та інші мови

розуміти значення мови в житті кожного народу, української мови як державної

Звуки і букви

Норми вимови і правопису

 

знати звукові та графічні відмінності мови навчання та української (інших мов), володіти нормами вимови і наголошення

Алфавіт

уміти позначати звуки буквами

Основні правила правопису

 

знати основні орфографічні правила та вміти їх застосовувати під час списування та письма з голосу; уміти писати з дотриманням вимог до швидкості письма

Орфографічний та перекладний словники

уміти користуватися алфавітом під час роботи із словниками, визначати значення слова за допомогою словників

Слово — частина мови

 

знати, що в кожній мові предмети, ознаки, дії, кількість називаються словами, які служать для зв’язку з іншими; знати слова мови, що вивчається як навчальний предмет, в межах зазначених тем спілкування;

 

уміти доречно вживати слова і словесні формули залежно від ситуації

 

уміти добирати антоніми і синоніми, розуміти багатозначність, переносне значення слів, знати, розуміти і вживати найпростіші фразеологізми

 Будова слова

 

Основа і закінчення. Складові основи. Словотвір

уміти визначати основу і закінчення, змінювати закінчення у зв’язку з іншим словом;

уміти визначати складові основи, утворювати спільнокореневі слова

 Морфологічні ознаки слова

 

уміти визначати і змінювати слова — різні частини мови залежно від їх зв’язку з іншими словами

 

знати і вміти вживати сполучники, прийменники та частку “не”

Синтаксичні та пунктуаційні відомості. Словосполучення. Речення, його будова. Види речень за метою висловлювання і за інтонацією. Речення-репліки в діалогах

уміти утворювати словосполучення з прийменниками та без них

уміти будувати речення, визначати головні та другорядні члени, встановлювати зв’язок між ними

 

Речення з однорідними членами. Способи зв’язку між ними

 

 

уміти будувати, поширювати, інтонувати речення, різні за метою висловлювання, вживати такі речення залежно від мети, ставити на письмі відповідні розділові знаки; уживати кличну форму іменників у питальних та спонукальних реченнях, ставити розділові знаки при звертанні

 

уміти складати та інтонувати речення з однорідними членами (із сполучниками та без них), ставити розділові знаки

Текст. Тема і головна думка тексту. Будова тексту. Типи текстів

знати основні ознаки тексту, його будову; уміти визначати тему і мету (основну думку) тексту, практично розрізняти типи і стильові особливості текстів; застосовувати здобуті знання про текст у процесі побудови власних висловлювань

Соціокультурна лінія

Український соціум (держава, її символіка, народи, мови)

Матеріальна та духовна культура народу, мова якого вивчається

Народні традиції

знати назву держави, її столицю, державні символи; мати уявлення про традиції народу, мова якого вивчається; знати окремі фольклорні твори великих і малих форм; уміти встановлювати елементарні комунікативні контакти з однолітками і дорослими під час виконання тих або інших соціальних ролей у різних життєвих ситуаціях, толерантно ставитися до думки інших, знаходити довідкову інформацію за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій

Іноземна мова

Мовленнєва лінія

Сфери спілкування Особистісна

Тематичні блоки:

Про себе, родина, друзі, одяг, місце проживання, відпочинок і дозвілля

аудіювання

 


розуміти окремі знайомі слова і прості найбільш уживані фрази в ситуаціях повсякденного спілкування, а також невеликі за обсягом повідомлення та інструкції

розуміти зміст повідомлення в межах особистісної, суспільної та освітньої сфери

Їжа; основні продукти харчування; природа і погода; тварини; свята

розуміти інструкції і виконувати їх

 

Публічна

Тематичні блоки:

Подорожі, враження від подорожей, короткі відомості про країну (країни), мова якої (яких) вивчається

 

 

розуміти короткі прості пояснення, усне спілкування двох і більше людей; опис, сюжетні тексти, розповідь, повідомлення, пояснення, запрошення, оголошення в межах особистісної, суспільної та освітньої сфери спілкування

 

Освітня

Тематичні блоки:

Навчання у школі, розпорядок дня, шкільні предмети, однокласники, види навчальної діяльності

читання

 

читати і розуміти навчальні та нескладні адаптовані автентичні тексти, що стосуються особистісної, суспільної та освітньої сфери, а також тексти, що відображають особливості побуту, життя, культури країни, мова якої вивчається, та тексти з незначною кількістю незнайомих мовних одиниць, значення яких можна визначити за допомогою здогадки і словника, відповідно до вікових особливостей та інтересів учнів

 

говоріння

монологічне мовлення

 

уміти висловлювати коротке повідомлення у межах відповідної сфери спілкування, передавати основний зміст прочитаного, побаченого або почутого, коротко висловлюючи своє ставлення до осіб, подій, явищ; описувати малюнок (серію малюнків), використовуючи у разі необхідності вербальні та невербальні опори

 

 

діалогічне мовлення

уміти спілкуватися із співрозмовником у межах відповідної сфери спілкування; будувати діалог з використанням основних зразків мовленнєвого етикету, прийнятого у країні, мова якої вивчається

робити запит нової інформації, використовуючи для цього запитання різних типів;

 

висловлювати емоції (радість, захоплення, подив, згоду, незгоду, сумнів) у зв’язку з почутим від співрозмовника; ставити запитання співрозмовникові з метою з’ясування або уточнення певної інформації у процесі спілкування, і відповідати на подібні запитання

 

обмінюватися репліками із співрозмовником

уточнювати зміст почутого в разі нерозуміння його

письмо

 

уміти правильно у письмовій формі з використанням у разі необхідності вербальних або невербальних опор, передати основний зміст прочитаного, побаченого або почутого, коротко висловлюючи своє ставлення до осіб, подій, явищ

 

описувати малюнок (серію малюнків), використовуючи у разі необхідності вербальні опори у межах відповідної сфери спілкування

Мовна лінія

Лексичні одиниці: однослівні форми та стійкі словосполучення у значеннях, визначених сферами спілкування

Граматичні структури та явища, що використовуються у простих реченнях (фразах) для задоволення повсякденних потреб у межах відповідної сфери спілкування

знати достатню кількість лексичних одиниць і уміти використовувати їх для вираження основних комунікативних потреб

уміти правильно вживати граматичні структури та явища у простих реченнях (фразах) для задоволення простих повсякденних потреб у межах відповідної сфери спілкування

 

Соціокультурна лінія

Відомості, що належать до культурних цінностей свого та інших народів, морально-етичних норм, особливостей вербальної та невербальної поведінки, що сприяє формуванню умінь міжкультурного спілкування

уміти обмінюватися інформацією і висловлювати свої погляди простими мовними засобами; встановлювати соціальний контакт (вітання і прощання; знайомство; висловлювання вдячності, вибачення)

Діяльнісна  лінія

Стратегії мовленнєвої діяльності, що спрямовані на виконання навчальних завдань і розв’язання життєвих проблем

уміти орієнтуватися в навколишньому середовищі та встановлювати соціальний контакт

використовувати набуті знання, уміння та навички; оцінювати свої досягнення

 

Літературне читання

                       

Коло читання

Дитяча література в авторській, жанровій, тематичній різноманітності:

орієнтуватися у колі дитячого читання, а саме:

 

твори усної народної творчості; твори видатних письменників-класиків, сучасних письменників України; зарубіжних письменників

знати прізвища письменників-класиків, письменників сучасної дитячої літератури та їх твори, з якими учні неодноразово зустрічалися у процесі навчання, основні теми дитячого читання; окремі жанри вивчених творів

художня література (малі фольклорні форми, казки (народні, літературні), легенди, вірші, оповідання, повісті, п’єси, байки); науково-пізнавальна, енциклопедична література, дитяча періодика

розрізняти прозові, поетичні, драматичні, фольклорні та авторські твори

 

теми дитячого читання: про рідний край, Батьківщину, природу, дітей, сім’ю, стосунки між людьми, навчання, пригоди, фантастика

знати, поважати державні національні символи, культуру, національні традиції свого народу, інших народів, які живуть в Україні та за кордоном

усвідомлювати морально-етичний зміст творів; роль читання для пізнання навколишнього світу, формування власної культури

Навичка читання

Спосіб, правильність, усвідомленість читання, засоби виразності усного мовлення; розвиток темпу читання вголос і мовчки

володіти повноцінною навичкою читання вголос і мовчки як загальнонавчальним умінням: сприймати, розуміти зміст творів (текстів) різних видів, виділяти в них суттєву інформацію; читати вголос правильно, плавно, цілими словами і групами слів з дотриманням засобів виразності усного мовлення та основних норм літературної вимови у темпі, який дає можливість зрозуміти зміст твору (тексту); читати виразно напам’ять вірші (уривки із прози) з дотриманням мовних і позамовних засобів виразності

Досвід читацької діяльності

Способи опрацювання текстів різних видів: фактичний та основний зміст твору; тема, основна думка твору; структурний аналіз текстів; види переказу; постановка запитань до тексту; причиново-наслідкові зв’язки між подіями, вчинками персонажів; діалог, дискусія за змістом прочитаного (прослуханого)

Особливості опрацювання художнього твору: жанрові ознаки, засоби художньої виразності; автор твору, герої (персонажі) твору; сюжет, власне ставлення до змісту прочитаного (прослуханого)

Особливості опрацювання науково-художнього твору

уміти самостійно визначати тему, основну думку літературного твору (навчального тексту); самостійно ставити запитання за змістом прочитаного; орієнтуватися у структурі художніх, науково-художніх текстів; складати простий план; встановлювати причиново-наслідкові зв’язки між подіями, дійовими особами; доводити власні судження щодо прочитаного, спираючись на текст; передавати (детально, стисло, вибірково) зміст тексту;

 

виділяти, розуміти засоби художньої виразності, використовувати їх у мовленні під час переказу, опису, характеристик; слідкувати за розвитком подій у творі; визначати героїв; характеризувати персонажів за їх вчинками, висловлювати до них своє ставлення; висловлювати оцінювальні судження морального змісту;

визначати основні ознаки понять, явищ, узагальнені висновки у науково-художніх творах, навчальних текстах; орієнтуватися у структурі навчального тексту (заголовок, підзаголовок, абзац, ілюстрація, схема, таблиця, виноска)

Самостійна робота з дитячою книжкою; книгознавча пропедевтика, вибір книжки, типи дитячих видань; елементи дитячої художньої, науково-художньої, навчальної книжки, їх призначення; робота з інформацією

уміти самостійно розрізняти типи дитячих видань (книжка-твір, книжка-збірка, періодика, довідкова література; визначати орієнтовний зміст дитячих книжок; здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань з використанням довідкових видань, дитячої періодики, орієнтуватися у підручнику за змістом; самостійно користуватися методичним і довідковим матеріалом підручника, складати коротку анотацію на прочитаний літературний твір, сприймати книжку як джерело поповнення знань

Спілкування за змістом прочитаного (прослуханого)

виявляти повагу до співбесідника, толерантність під час обговорення прочитаного (прослуханого) твору

 

усвідомлено будувати зв’язні висловлювання, використовувати мовленнєві засоби з урахуванням комунікативної ситуації

Літературна творча діяльність

Розвиток творчої діяльності на основі прочитаного

мати уявлення про різні види творчого переказу; створювати свої варіанти розвитку сюжету твору, відтворювати в уяві картини життя, художні образи, зображені письменником

Самовираження особистості дитини у літературній творчості

уміти складати твори-мініатюри, художні описи за спостереженнями у природі, загадки, лічилки, казки, вірші; колективно та індивідуально інсценізувати художні твори, життєві ситуації

Освітня галузь “Математика”

Числа. Дії з числами

Лічба

 

розуміти сутність кількісної і порядкової лічби, використовувати кількісні і порядкові числівники

Натуральні числа. Число нуль

мати уявлення про натуральний ряд чисел, його властивості та про число нуль; називати, читати, записувати, порівнювати числа у межах мільйона на основі десяткової системи числення

розуміти позиційний принцип запису чисел, досліджувати та моделювати числа на основі поняття про класи і розряди

Звичайні дроби

мати уявлення про утворення дробу, про чисельник і знаменник дробу; називати, читати і записувати дроби, порівнювати дроби з однаковими знаменниками; знаходити дріб від числа і число за значенням його дробу

Арифметичні дії з числами

розуміти зміст арифметичних дій додавання, віднімання, множення, ділення; знати назви компонентів і результатів арифметичних дій, взаємозв’язок між додаванням та відніманням, між множенням та діленням; знаходити невідомий компонент арифметичної дії; розуміти залежність результату арифметичної дії від зміни одного з компонентів

 

знати таблиці додавання і множення одноцифрових чисел та відповідні табличні випадки віднімання і ділення; усно виконувати обчислення у межах ста та обчислення, які ґрунтуються на принципах десяткової системи числення

 

застосовувати алгоритми письмового виконання арифметичних дій у межах мільйона, ділення з остачею; перевіряти правильність результатів арифметичних дій на основі їх взаємозв’язку; моделювати відношення різницевого і кратного порівняння чисел

Величини

Довжина. Маса. Місткість. Час. Вартість. Площа

визначати довжини об’єктів навколишньої дійсності за допомогою різних одиниць вимірювання; мати уявлення про вимірювання маси за допомогою терезів, подавати масу в різних одиницях вимірювання; мати уявлення про вимірювання місткості та про літр як одиницю вимірювання; користуватися годинником і календарем як засобами вимірювання часу, подавати проміжки часу в різних одиницях вимірювання; мати уявлення про вартість та співвідношення між одиницями вартості в Україні; визначати периметр многокутника; визначати площу фігури за допомогою палетки; застосовувати формули під час обчислення периметра й площі прямокутника; порівнювати й упорядковувати об’єкти за різними ознаками (довжиною, масою, місткістю, площею); замінювати одні одиниці вимірювання величини іншими, порівнювати значення однойменних величин, виконувати арифметичні дії з ними; застосовувати співвідношення між одиницями вимірювання величини під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач

Групи взаємопов’язаних величин

розуміти, що ситуації, які трапляються в навколишньому світі можуть описуватися трьома взаємопов’язаними величинами (вартість, ціна, кількість; відстань, швидкість, час); застосовувати правило знаходження однієї величини за двома іншими під час розв’язування сюжетних задач

Математичні вирази. Рівності. Нерівності

Числові вирази

мати уявлення про числовий вираз та його значення; встановлювати порядок виконання арифметичних дій у числових виразах, у тому числі з дужками; знаходити значення числових виразів; виконувати тотожні перетворення числових виразів відповідно до законів і  з урахуванням властивостей арифметичних дій

Вирази із змінною

мати уявлення про вираз із змінною; розуміти залежність значення виразу із змінною від числового значення змінної; знаходити значення виразів за заданими значеннями змінних

Рівності та нерівності

розпізнавати, читати і записувати рівності та нерівності; розрізняти істинні та хибні числові рівності (нерівності); порівнювати значення числових виразів; добирати значення змінної у нерівностях

Рівняння

мати уявлення про рівняння з однією змінною; розв’язувати рівняння з однією змінною на основі взаємозв’язку між компонентами та результатами арифметичних дій; перевіряти правильність розв’язання рівняння

Сюжетні задачі

Задача. Структура задачі. Загальні прийоми роботи із задачею

 

мати уявлення про сюжетну задачу, виділяти її структурні компоненти; проводити семантичний аналіз тексту задачі та подавати його результати у вигляді схеми, рисунка, таблиці; складати план розв’язання складеної задачі, пояснювати вибір дій; записувати розв’язання задачі діями з поясненням, виразом або рівнянням; знаходити різні способи розв’язування задачі, визначати раціональний, перевіряти правильність розв’язання задачі; складати задачі за рисунком, схемою, математичним виразом, за практичними діями з предметами, задачі, аналогічні та обернені до розв’язаної

Прості і складені задачі

розв’язувати прості сюжетні задачі, що розкривають зміст арифметичних дій, задачі на знаходження невідомого компонента дій, задачі, які містять відношення різницевого та кратного порівняння, задачі на знаходження частини від числа або числа за його частиною, задачі з пропорційними величинами; розв’язувати складені задачі, що є композицією з двох-чотирьох видів простих задач, задачі на знаходження четвертого пропорційного, задачі на пропорційне ділення, на знаходження невідомого за двома різницями, на подвійне зведення до одиниці, на спільну роботу, на одночасний рух двох тіл

Просторові відношення. Геометричні фігури

Просторові відношення

визначати місце знаходження об’єкта на площині і в просторі; розкладати та переміщувати предмети на площині, вживати відповідну термінологію

Геометричні фігури на площині (точка, лінії, відрізок, промінь, кути, многокутники, коло, круг)

визначати істотні ознаки геометричних фігур; називати елементи многокутників, кола та круга; зображувати геометричні фігури на аркуші в клітинку, будувати прямокутники; позначати геометричні фігури буквами латинського алфавіту; конструювати геометричні фігури з інших фігур; розбивати фігуру на частини

Геометричні фігури у просторі (куб, куля, циліндр, піраміда, конус)

розпізнавати геометричні фігури у просторі та їх елементи; співвідносити образ геометричної фігури з об’єктами навколишньої дійсності

Робота з даними

Таблиці, схеми, діаграми

 

 

мати уявлення про способи подання інформації; знаходити, аналізувати, порівнювати інформацію, подану в таблицях, схемах, діаграмах; заносити дані до таблиць; використовувати дані для розв’язання практично зорієнтованих задач; під керівництвом учителя знаходити інформацію за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій

Освітня галузь “Природознавство”

Об’єкти природи

мати уявлення про природу, її складові, тіла, речовини, їх властивості; про різноманітність живих організмів (віруси, бактерії, гриби, рослини, тварини), особливості їх будови, росту, розвитку, процесів життєдіяльності та поведінки, про значення живих організмів у природі; про перетворення і збереження речовин і сонячної енергії у природі, про теплові процеси та енергоносії; про організм людини як єдине ціле

 

розрізняти предмети неживої природи, організми, рукотворні об’єкти, агрегатні стани речовин; представників окремих груп організмів і деякі ознаки пристосування їх до навколишнього середовища; органи і системи органів людини

 

розпізнавати явища природи, пояснювати їх причини

 

розуміти значення сонячного світла і тепла на Землі

 

застосовувати знання для охорони природи та збереження тепла і електроенергії у побуті

Взаємозв’язки в природі

мати уявлення про цілісність природи

знати про добові та сезонні зміни у природі; причини їх періодичності

встановлювати найпростіші взаємозв’язки в неживій і живій природі, між організмами і навколишнім середовищем, між природними умовами на певній території та господарською діяльністю людини

Земля — планета Сонячної системи

мати уявлення про Всесвіт і Сонячну систему, форму і будову Землі, рух Землі навколо осі і навколо Сонця, про материки і океани, особливості їх природи, населення Землі; орієнтуватися на місцевості; працювати з планом, глобусом і картами

Україна на планеті Земля

мати уявлення про розташування природних зон на території України, особливості їх природних умов, рослинного і тваринного світу

знати розташування України на глобусі, карті світу, півкуль і Європи

 

розрізняти за умовними знаками основні форми земної поверхні, моря, найбільші річки та озера України

розпізнавати найхарактерніші рослини і тварини своєї природної зони

Рідний край

мати уявлення про особливості погоди своєї місцевості

знати розташування рідного краю на карті України

розпізнавати форми земної поверхні на місцевості

Охорона і збереження природи

мати уявлення про цінність природи для життя людей, залежність життя людей від стану навколишнього середовища, про охорону об’єктів неживої і живої природи

знати про значення Червоної книги і заповідних територій для охорони природи

виконувати правила поведінки у природі; брати участь у природоохоронній діяльності; дотримуватися народних традицій у ставленні людини до природи

Методи пізнання природи

вести спостереження за предметами і явищами неживої природи та їх змінами, за організмами, їх поведінкою

проводити досліди з метою пізнання властивостей тіл і речовин, виявлення особливостей росту, розвитку і поведінки організмів

 

уміти фіксувати результати спостережень і дослідів; користуватися приладами, необхідними для пізнання природи, таблицями, діаграмами, схемами

Освітня галузь “Суспільствознавство”

Людина як особистість

мати уявлення про цінність моральних якостей; виявляти і оцінювати їх у життєвих ситуаціях, усвідомлювати людину як біологічну і соціальну істоту, її відмінності від інших живих істот, неповторність і самоцінність кожної людини

 

застосовувати набуті знання для вироблення рис характеру, які забезпечують життєвий успіх (наполегливість, старанність, працелюбство, моральність)

Людина серед людей

мати уявлення про правила співжиття та взаємодію людей у родині, колективі, суспільстві; про загальновизнані права людини та рівноправність, взаємні обов’язки батьків і дітей; про основні правопорушення, поширені серед дітей, юридичну відповідальність за них

 

усвідомлювати відповідальність за свої вчинки; дотримуватися моральних вимог суспільства; застосовувати їх у спілкуванні з іншими людьми, узгоджувати власні потреби з потребами інших людей для розв’язання конфліктів

Людина в суспільстві

мати уявлення про Конституцію України, державний устрій, головні історичні події, традиції і звичаї українського народу, основні пам’ятки; знати свій родовід, історію і традиції своєї школи; національну символіку і державні символи; основні права та обов’язки громадянина;

 

виявляти повагу до громадянських цінностей та приватного життя інших людей; активно взаємодіяти з ними у громадській сфері, знати права споживача, виявляти інтерес до розв’язання проблем, які впливають на життя місцевих громад і країни в цілому, брати посильну участь у культуроохоронній діяльності краю

 

бережливо і шанобливо ставитися до результатів людської праці; позитивно ставитися до себе, до інших, до життєвих перспектив; дотримуватися правил поведінки учня

Людина і світ

мати уявлення про різноманітність народів у світі, їх культур і звичаїв

знати приклади винаходів людства, внесок українців у світову культуру, науку; усвідомлювати необхідність толерантного ставлення до різних країн і народів

Освітня галузь “Здоров’я і фізична культура”

Здоров’я

Здоров’я людини

знати складові здоров’я; усвідомлювати вікові зміни в організмі дитини; здоров’я як єдине ціле; взаємозв’язок організму людини з природним і соціальним оточенням; розпізнавати ознаки здоров’я; виявляти та оцінювати їх у життєвих ситуаціях; розуміти вплив основних природних і соціальних факторів та фізичної активності на здоров’я; пояснювати значення здоров’я для життя людини; застосовувати правила здорового способу життя та безпечної для здоров’я поведінки; правила надання посильної допомоги хворому

Фізична складова здоров’я

 

знати про необхідність рухової активності, правила харчування, особистої гігієни, загартовування, розпорядку дня

 

уміти встановлювати взаємозв’язки між руховою активністю, харчуванням, загартовуванням, розпорядком дня і здоров’ям

 

застосовувати правила рухової активності, харчування, гігієнічного догляду за тілом, загартовування, праці та відпочинку

Соціальна складова здоров’я

 

знати функції сім’ї щодо збереження і зміцнення здоров’я; права дитини на здоров’я в сім’ї та суспільстві

 

правила поведінки у конфліктних ситуаціях; Правила дорожнього руху, безпечної поведінки у навколишньому середовищі; медичні заклади свого населеного пункту

 

керувати собою і розв’язувати життєві конфлікти, протистояти негативному впливу оточення; дотримуватися безпечної поведінки щодо ВІЛ та туберкульозу

 

розпізнавати різні види небезпечних ситуацій та повідомляти про них служби захисту населення; встановлювати взаємозв’язок між природними та соціальними факторами і здоров’ям

 

безпечно поводитися у навколишньому середовищі; моделювати відповідні життєві ситуації

 

розуміти індивідуальність здоров’я; відмінність і схожість дівчаток і хлопчиків

 

усвідомлювати значення толерантних стосунків між людьми для здоров’я; застосовувати набуті корисні звички

 

правила розв’язання конфліктів, безпечної поведінки в різних життєвих ситуаціях та видах діяльності, надання першої допомоги за незначних травм; настанови щодо гуманного ставлення до людей, які мають проблеми із здоров’ям

Психічна та духовна складові здоров’я

називати види емоцій; індивідуальні особливості характеру, пам’яті

знати про вплив емоцій, настроїв, почуттів, рис характеру на власне здоров’я та здоров’я інших; вплив творчості і народних традицій на здоров’я

 

розпізнавати основні емоції у себе, в інших людей, словесно їх пояснювати

встановлювати взаємозв’язок між емоціями та станом здоров’я

 

контролювати власні емоції

 

розуміти та оцінювати у життєвих ситуаціях емоції та почуття як умови, що сприяють збереженню життя і зміцненню здоров’я

 

застосовувати поради щодо здійснення контролю за емоціями, формування рис характеру

 

народні традиції щодо здорового способу життя

Фізична культура

Основи знань з фізичної культури

 

мати уявлення про: фізичну культуру як засіб підвищення функціональних можливостей організму, складову здорового способу життя; фізичні вправи та їх вплив на фізичний розвиток людини; історію олімпійських ігор; основні прийоми та способи самоконтролю; спортивні традиції українського народу

 

знати та дотримуватися правил рухливих ігор та безпеки під час занять фізичними вправами

усвідомлювати вплив фізичних вправ на фізичний розвиток організму

Рухова діяльність:

 

культура рухів з елементами гімнастики

 

виконувати організовуючі вправи

виконувати загальнорозвивальні вправи для розвитку сили, швидкості, витривалості, гнучкості, координації; вправи для формування правильної постави та запобігання плоскостопості

елементи акробатики та рівноваги

пересування

 

пересуватися: ходьбою, бігом, танцювальними кроками, лазити та перелазити; на лижах, на ковзанах, вплав (за наявності відповідних умов)

вправи з м’ячем

 

виконувати вправи з малим та великим м’ячами; елементи футболу, баскетболу, гандболу

стрибки

 

виконувати стрибки із скакалкою, стрибки вниз і в висоту, стрибки у довжину, опорні стрибки

туризм

 

 

 

рухатися у похідному строю та долати перешкоди; обґрунтовувати визначення місця для відпочинку та туристичного бівуаку

дотримуватися правил поведінки у туристичному поході

застосовувати набуті знання та вміння під час активного відпочинку

Освітня галузь “Технології”

Ручні техніки обробки матеріалів

Площинні (аплікація, художній розпис, мозаїка, витинанка)

виконувати аплікацію з паперу, тканини, інших природних, синтетичних матеріалів; художній розпис; мозаїку з природних та штучних матеріалів

витинанки; ілюструвати творчий задум художньо-графічними зображеннями

дотримуватися правил безпечної праці, правильних прийомів користування інструментами

Об’ємні (ліплення, пап’є-маше, оригамі)

виконувати: ліплення з пластиліну, глини, інших матеріалів; пап’є-маше посуду, ужиткових предметів; оригамі

уміти образно формулювати творчий задум

Технічна творчість

Конструювання з використанням ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій

знати назви та призначення деталей у технічних конструкціях

уміти конструювати з деталей ігрових наборів і конструкторів та (або) їх електронних версій

Моделювання предметів навколишнього середовища з різних матеріалів. Властивості матеріалів

виконувати просторове формотворення архітектурних споруд і предметів побуту

добирати матеріали для моделювання з урахуванням їх властивостей

поєднувати словесну, графічну і предметну інформацію у цілісній композиції

Декоративно-ужиткове мистецтво

Традиційні художні ремесла в Україні. Виготовлення атрибутів народних свят

мати уявлення про художньо-трудові традиції та ремесла на території України; виготовляти найпростіші атрибути народних свят: писанки, карнавальні маски, ялинкові прикраси, обереги

Виготовлення народної іграшки (ляльки)

виготовляти народну іграшку (ляльку)

конструювати композиції за власним задумом і образною уявою

                                  Самообслуговування

Самообслуговування в побуті

мати уявлення про предмети домашнього побуту; про організацію процесу харчування та приготування їжі

знати призначення та використовувати простий побутовий інвентар і прилади

 

дотримуватися правил користування столовими приборами; уміти користуватися ножем для нарізання продуктів

Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями (ІКТ)

Комп’ютер та його можливості

мати уявлення про можливості комп’ютерів, види діяльності, в яких використовується комп’ютер, основні частини комп’ютера та їх призначення

Інформація та інформаційні процеси

мати уявлення про те, як людина сприймає інформацію, збирає її, зберігає, опрацьовує, передає та використовує, а також про об’єкти та їх властивості, називає приклади властивостей конкретних об’єктів та значення таких властивостей 

Використання комп’ютера

уміти вмикати та вимикати комп’ютер, вибирати об’єкти та переміщувати їх з використанням миші, відкривати та закривати вікна, запускати програму на виконання та закінчувати роботу програми, використовувати елементи керування

Комунікаційні технології

мати уявлення про Інтернет, основні послуги, уміти здійснювати простий пошук інформації, отримувати та надсилати електронні листи

Освітня галузь “Мистецтво”

Музична лінія

Твори музичного мистецтва. Елементи музичної мови, прийоми музичного розвитку. Музичні жанри і форми. Засоби виконання музики

Практична музична діяльність. Взаємозв’язок музики з іншими видами мистецтва

мати уявлення про мову музики, прийоми її розвитку, основні музичні жанри, форми, засоби виконання; народну і професійну музику, її взаємозв’язок з іншими видами мистецтва, музичні традиції рідного краю

розуміти виражальні засоби музики, її значення у житті людей, культурному середовищі

 

уміти інтерпретувати зміст музичних творів (засобами слова, малюнка, пластики); висловлювати естетичне ставлення до них; втілювати свої почуття та думки у практичній музичній діяльності

 

 

застосовувати найпростіші поняття і терміни у процесі аналізу-інтерпретації та оцінювання музики; вокально-хорові навички відповідно до правил співу; досвід творчого музичного самовираження

Образотворча лінія

Твори образотворчого мистецтва

Мова образотворчого мистецтва, його види, жанри. Інструменти, матеріали та художні техніки

мати уявлення про мову образотворчого мистецтва, його види і жанри; взаємозв’язок з іншими видами мистецтва; художні традиції рідного краю

розуміти особливості виражальних засобів образотворчого мистецтва, його значення у житті людей, культурному середовищі

Практична художня діяльність. Взаємозв’язок образотворчого мистецтва з іншими видами мистецтва

уміти інтерпретувати зміст творів образотворчого мистецтва; висловлювати естетичне ставлення до них; втілювати власні почуття та думки у практичній художній діяльності

 

застосовувати найпростіші поняття і терміни у процесі аналізу-інтерпретації та оцінювання художніх творів; основні виражальні засоби образотворчого мистецтва, специфічні інструменти, матеріали, художні техніки у практичній діяльності

Мистецько-синтетична лінія

Види та мова танцювального, театрального та екранних мистецтв, їх місце у культурному середовищі, роль у житті людей

мати уявлення про види та мову синтетичних мистецтв

розуміти виражальні засоби мистецтва танцю, театру, кіно

 

уміти висловлювати естетичне ставлення до синтетичних мистецтв

 

застосовувати у спілкуванні найпростіші поняття і терміни щодо синтетичних мистецтв

 

 

 

Лист МОНмолодьспорту України від 07.02.2012р. №1/9-88 "Про невідкладні завдання на найближчий час" (Лист другий)

Про невідкладні завдання на найближчий час (Лист другий)

Лист МОНмолодьспорт №1/9-88 від 07.02.12 року

 

Скоро 1 вересня.

Воно буде особливим. І не лише тому, що припадає на суботу. Першокласники України розпочнуть навчання за новими програмами і підручниками. Змін чимало і, по суті, - це початок серйозних перетворень в українській освіті.

Вчора в Міністерстві відбулась зустріч з вчителями, яким випало набирати цьогорічні перші класи. Надихає їх творчий настрій. Власне, з цією зустрічі і розпочалась Всеукраїнська акція "Дай руку, першокласнику!".

Що необхідно?

1. Вже в лютому - березні необхідно провести педагогічні ради в школах, колегії управлінь освітою з питань організації навчання першокласників в умовах змін в початковій школі.

2. Організувати курси, семінари, практикуми для всіх вчителів, що набирають перші класи.

3. Провести бесіди з батьками першокласників.

4. Максимально залучити усіх-усіх до забезпечення сучасної матеріальної бази навчального середовища для наймолодших школярів. Наша головна турбота - здоров’я дітей.

5. Не приховувати проблеми до останнього дня. Краще зараз правдиво інформувати керівництво регіонів, місцеву владу про складнощі та реальний стан справ.

6. 28 серпня 2012 року відбудеться традиційна підсумкова колегія Міністерства освіти і науки, молоді та спорту. Вперше вона буде присвячена лише початковій школі. Перед цим в середині серпня пройде Всеукраїнський рейд-огляд готовності початкової школи до роботи за новими програмами. Звичайно, до цього потрібно провести районні і обласні рейди-огляди.

7. І наостанок. Міністерство планує максимально можливо пропагувати кращий досвід місцевих органів влади, шкіл щодо підготовки до нового навчального року. Читайте, думайте, а головне - потрібно діяти! Рецепт для кожної школи в Києві не виписують….

З незмінною повагою, Заступник Міністра Б. Жебровський

Лист МОНмолодьспорту України від 19.08.2011р. №1/9-634 "Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку"

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

Л И С Т

 19.08.2011  N 1/9-634

                                       Міністерству освіти і науки,

                                      молоді та спорту Автономної

                                      Республіки Крим,

                                      управлінням освіти і науки

                                      обласних, Київської

                                      та Севастопольської міських

                                      державних адміністрацій

                                      Інститутам післядипломної

                                      педагогічної освіти

 Надсилаємо інструктивно-методичні рекомендації "Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку", просимо довести їх зміст до відома працівників районних (міських) управлінь (відділів) освіти, керівників та педагогічних працівників дошкільних навчальних закладів.

 Заступник Міністра                                Б.М.Жебровський

 Додаток

 ІНСТРУКТИВНО-МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

"Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого

дошкільного і молодшого шкільного віку"

 Реформаційні процеси, що відбуваються у сучасному освітньому просторі, зумовлюють нагальність розв'язання комплексних соціально-педагогічних завдань, одним з яких є забезпечення наступності між суміжними ланками освіти. Відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових документів саме наступність є однією з обов'язкових умов здійснення неперервності здобуття освіти, яка певною мірою має забезпечити єдність, взаємозв'язок та узгодженість мети, змісту, методів форм навчання й виховання з урахуванням вікових особливостей дітей на суміжних щаблях освіти.

Реалізація принципу безперервності освіти має починатися із забезпечення наступності між першими її сходинками - дошкільною і початковою ланками. Забезпечення наступності та взаємодії між дошкільною та початковою освітою утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи, спрямованої на розвиток, виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Саме тому сучасні тенденції розвитку дошкільної і початкової ланок освіти мають багато спільного, зокрема передбачають орієнтацію на особливості дитини, створення сприятливих умов для формування у неї належної спрямованості, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує, конструктивних мотивів поведінки, нахилів, потреб характеру, пізнавальних, психічних процесів тощо.

У Базовому компоненті дошкільної освіти та Державному стандарті початкової загальної освіти визнається пріоритетність компетентнісного підходу до розв'язання основних завдань дошкільної та початкової ланок освіти. Ці документи покликані забезпечити поетапне становлення дитячої особистості, її фізичний, пізнавальний, соціальний, естетичний розвиток, набуття нею певного практичного досвіду, необхідного для використання у майбутньому житті.

Наступність забезпечує поступовий перехід від попереднього вікового періоду до нового, поєднання щойно здобутого дитиною досвіду з попереднім. З одного боку, вона передбачає спрямованість навчально-виховної роботи в дошкільному навчальному закладі на вимоги, які будуть пред'явлені дітям в школі, а з іншого – на опору вчителя на досягнутий старшими дошкільниками рівень розвитку; на здобуті в дошкільному навчальному закладі та сім'ї знання, навички і досвід дітей; на активне використання їх у навчально-виховному процесі.

Наступність утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу і початкової школи єдиної, динамічної та перспективної системи виховання і навчання, що сприяє зближенню умов виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Завдяки цьому перехід до нових умов шкільного навчання здійснюється з найменшими для дітей психологічними труднощами. При цьому забезпечується природне і комфортне їх входження в нові умови, що сприяє  підвищенню ефективності виховання і навчання учнів з перших днів перебування в школі.

Головною умовою забезпечення наступності у вихованні і навчанні є спрямованість педагогічного процесу дошкільного навчального закладу і початкової школи на всебічний розвиток особистості дитини. З огляду на це необхідний зв'язок програм, методів і форм навчання в дошкільному навчальному закладі та початковій школі. Елементи навчальної діяльності, що формуються в процесі навчання на заняттях у дошкільних закладах, забезпечують успішність навчання в школі. А шкільне навчання має забезпечити взаємозв'язок, розширення, поглиблення й удосконалення отриманих у дитячому садку знань, умінь і навичок.

Наявність внутрішнього зв'язку в змісті навчально-виховної роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у дошкільному навчальному закладі і початкових класах загальноосвітньої школи забезпечує  цілісність  процесу  розвитку, навчання і виховання дитини.

Сучасне бачення вирішення проблеми наступності полягає у створенні умов для реалізації в освітньому процесі дошкільних і загальноосвітніх навчальних закладів єдиної, динамічної, перспективної системи особистісного творчого зростання дитини.

Забезпечення дієвості такої системи має передбачати:

  1. Налагодження взаємодії між дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладом на основі угоди про співпрацю, у якій визначається мета співпраці, права і обов'язки дошкільного і загальноосвітнього навчального закладу. Угода укладається керівниками навчальних закладів щороку в серпні.
  2. Обговорення, складання і затвердження щорічного плану спільної роботи між дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладом.

Орієнтовна схема взаємодії між дошкільним та загальноосвітнім навчальним закладом:

-         складання плану спільних заходів відповідно завдань, що необхідно вирішити на тому чи іншому етапі роботи;

-         проведення круглих столів за участю адміністрацій і методичних служб навчальних закладів, батьків дітей майбутніх першокласників;

-         затвердження спільного плану заходів на методичних об'єднаннях вчителів початкової школи і вихователів дошкільних навчальних закладів.

Основні напрямки методичної роботи із забезпечення взаємодії:

1)     взаємовідвідування відкритих занять у дошкільних навчальних закладах і уроків у початковій школі;

2)     анкетування педагогів дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з питань всебічного розвитку особистості дитини;

3)     проведення Днів відкритих дверей в дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах для батьків дітей старшого дошкільного віку, вихователів дошкільних навчальних закладів та вчителів початкової школи;

4)     участь у спільних педагогічних радах, семінарах-практикумах, круглих столах, конференціях, консультаціях, тематичних виставках тощо;

5)     спільні методичні об'єднання творчих груп вихователів дошкільних навчальних закладів і вчителів початкової школи;

6)     залучення педагогів дошкільного навчального закладу і початкової школи до участі в спільних педагогічних проектах, розробки методичних рекомендацій і порад;

7)     взаємообмін накопиченим педагогічним досвідом між вихователями дітей старшого дошкільного віку та вчителями початкової школи з цікавих проблемних питань реалізації наступності;

8)     самоосвіта педагогів дошкільного навчального закладу і початкової школи, підвищення фахової майстерності;

9)     взаємодія педагогів дошкільних закладів і вчителів початкових класів щодо здійснення наступності за трьома напрямами: інформаційно-просвітницьким, методичним і практичним;

10)  розроблення індивідуальних, колективних та нетрадиційних форм методичної роботи у підвищенні рівня компетентності педагогів у вирішенні проблеми наступності ігрових форм навчальної

11) діяльності дошкільників і учнів початкових класів.

Інформаційно-просвітницький аспект, або аспект педагогічної освіти, передбачає ознайомлення педагогів дошкільної та початкової ланок загальної середньої освіти з явищем наступності, його специфікою як педагогічного феномену, завданнями здійснення наступності в навчанні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку, шляхами її реалізації.

Практичний аспект співробітництва між дошкільними закладами та початковою школою виражається, з одного боку, у попередньому знайомстві вчителів зі своїми майбутніми учнями, а з іншого у кураторстві вихователем своїх колишніх вихованців - першокласників.

Методичний аспект передбачає ознайомлення освітян зі змістом, методами та формами навчально-виховної роботи в дошкільних навчальних закладах та початковій школі.

Робота з дітьми старшого дошкільного віку та учнями початкових класів включає:

-         проведення екскурсій у загальноосвітній навчальний заклад;

-         організацію спільних виставок дитячих робіт, вернісажів, конкурсів тощо у дошкільному та загальноосвітньому навчальному закладі;

-         відвідування театралізованих вистав, музеїв у дошкільному і загальноосвітньому навчальному закладі;

-         відвідування дітьми старшого дошкільного віку святкової лінійки 1 вересня, присвяченої Дню знань, свята "Прощання з Букварем" та інших заходів у загальноосвітньому навчальному закладі;

-         спільну участь школярів і дошкільників у проектній діяльності тощо.

Робота з батьками передбачає:

-         зустрічі вчителів початкової школи з батьками вихованців старших дошкільних груп на батьківських зборах;

-         проведення Інтернет-зборів для батьків майбутніх першокласників;

-         анкетування батьків майбутніх першокласників з питань підготовки дітей до школи;

-         організацію роботи "педагогічної вітальні" для батьків вихованців старшого дошкільного віку з питань підготовки дітей до школи;

-         організацію Днів відкритих дверей для батьків у загальноосвітньому навчальному закладі;

-         організацію роботи Батьківських клубів та інших форм взаємодії.

Робота психологічної служби (при наявності посади практичного психолога) включає:

- здійснення єдиного медико-психолого-педагогічного  контролю за динамікою розвитку дітей;

- дослідження рівня  готовності дітей старшого дошкільного віку до навчання в школі,  аналіз їхнього процесу адаптації вже у ролі учнів 1 класу;

- застосування корекційно-розвивальних методів у роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку при наявності певних проблем.

Зміст конкретних дій (теми педрад, круглих столів, семінарів-практикумів, спільних методичних об'єднань тощо) має бути зазначено в річних планах роботи та планах спільної роботи дошкільного і загальноосвітнього навчального закладу.

Успішність забезпечення взаємодії визначається цілою низкою чинників, що створюються педагогічно грамотно організованим розвивальним, навчально-виховним середовищем, яке відповідає психологічним і фізіологічним особливостям та фізичним можливостям дітей. Робота з організації наступності має проводитись педагогічними колективами спільно і системно. Тільки зацікавленість обох сторін і батьківської  громадськості вирішить проблеми наступності дошкільної і початкової освіти, зробить перехід з дошкільного навчального закладу до початкової школи безболісним і успішним для дитини.

 

Директор департаменту                                 О.В.Єресько

Дошка ОГОЛОШЕНЬ

    Відповідно до Закону України  «Про відпочинок та оздоровлення дітей» до табору денного перебування зараховуються діти з семи років

З 01.06 по 16.06.2016 р.( суботи робочі) у навчальному закладі для учнів 1-4 класів буде працювати табір денного перебування  «Сонячний зайчик». Особлива увага звертається на оздоровлення та відпочинок перш за все:

- дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

- дітей учасників АТО (наявність копії посвідчення учасника бойових дій тата)

- дітей внутрішньо переміщених осіб

- дітей-інвалідів (за наявності довідки)

- дітей із малозабезпечених сімей (копія довідки із Департаменту соціальної політики Луцької міської ради)

- дітей із багатодітних сімей (довідка про склад сім’ї, копія сторінки  паспорта батьків, де вписані діти)

- дітей, які перебувають на диспансерному обліку (довідка)

- талановитих і обдарованих дітей (грамоти, подяки).

Наказ МОН України від 29.11.2013 № 1658 "Про строки, форми, зміст і підготовку державної підсумкової атестації учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти у 2013-2014 навчальному році"

Лист МОН України від 14.02.2014 №1/9-115"Про порядок закінчення навчального року та проведення державної підсумкової атестації у загальноосвітніх навчальних закладах в 2013-2014 навчальному році"

 

 

Наш навчальний заклад обслуговує оперуповноважений Сектору кримінальної міліції у справах дітей Луцького МВ УМВС України у Волинській області, лейтенант міліції Лесь О.В.

Детальніше...

Луцький НВК №26 проводить набір учнів у ліцей  із поглибленим вивченням економіки та права.

Детальніше...